Паливна криза в Росії давно вийшла за межі черг на заправках. У червні російські нафтопереробні заводи переробляли близько 560 тисяч тонн нафти на добу — найнижчий показник для цього періоду за останні роки. Випуск бензину наприкінці місяця становив приблизно 90 тисяч тонн на добу, що на 25% менше, ніж роком раніше. Літнє добове споживання перевищує 110 тисяч тонн, тому базовий розрив сягає щонайменше 20 тисяч тонн щодня, або близько 600 тисяч тонн на місяць.
Логістичні проблеми та удари по заводах
У червні завантаження нафти й нафтопродуктів на мережі РЖД скоротилося приблизно на 17% порівняно з минулим роком — до 13,5 млн тонн. Біржові продажі АІ-92 і дизеля на Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі впали більш ніж удвічі, АІ-95 — приблизно на третину. Затримки відвантажень у один-два місяці стали нормою. На незалежних АЗС ціни сягають 120–140 рублів за літр.
НПЗ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у Кстові — четвертий за потужністю в Росії та другий за випуском бензину. На нього припадало близько 11% російського виробництва бензину. Пошкодження установки первинної переробки АВТ-6 означає втрату сирої перегонки та недоотримання сировини для інших установок. Москва і Санкт-Петербург отримують пріоритетний ресурс, тоді як у Краснодарському краї, Іркутській області, Забайкаллі, Поволжі та на окупованих територіях закриваються АЗС, запроваджуються ліміти й ручний розподіл.
Заходи Кремля та їхні наслідки
Уряд дозволив до кінця року продавати бензин із параметрами «Євро-3», фактично повернувши стандарт, заборонений 2016 року. Це дає змогу частково обійти пошкоджені установки, але ціна рішення — вищий вміст сірки, бензолу й ароматичних сполук. Москва планує купувати до 400 тисяч тонн бензину на місяць. Білорусь уже майже потроїла залізничні поставки — до понад 70 тисяч тонн за першу половину червня. Росія намагалася придбати близько 50 тисяч тонн АІ-92 у Казахстану та отримала щонайменше 60 тисяч тонн з Індії двома танкерами. Однак 400 тисяч тонн — це лише близько 13 тисяч тонн на добу, тобто не весь нинішній дефіцит. Імпортна інфраструктура обмежена, а порти перебувають у зоні ураження.
Держава готує субсидії, прив’язані до індійських цін і вартості доставки. Альтернатива — відпустити ціни, що призведе до зростання тарифів і інфляції. Обов’язковий продаж бензину на біржі знизили з 15% до 10%, що спрямовує ресурс до мереж великих компаній, а незалежні АЗС у регіонах страждають. Росія, ймовірно, не залишиться без бензину, але кожен наступний спосіб його знайти дорожчий за попередній — бюджетом, інфляцією та стабільністю регіонів.
Leave a Reply