Коротко:
- Офіційна дата — 8 серпня щороку.
- З 2026 року свято має повну назву День Військ зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України.
- Дата прив’язана до 8 серпня 1920 року, коли в Києві розпочалася підготовка перших військових зв’язківців.
- Війська зв’язку — нервова система армії: без них неможливе управління, координація і захист інформації.
- Свято професійне, не вихідний день.
- Сьогодні роль зв’язківців критична через гібридну війну і кібератаки.
8 серпня в Україні відзначають День зв’язківця. Точніше — День Військ зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України. Це професійне свято тих, хто забезпечує зв’язок між підрозділами, передає накази, захищає інформацію і тримає «нервову систему» армії в робочому стані. Без них війська стають сліпими й глухими. Історія свята сягає початку XX століття, а офіційний статус воно отримало вже в незалежній Україні.
У 2000 році Президент Леонід Кучма підписав указ № 154/2000 «Про День військ зв’язку». Дата — 8 серпня — обрана не випадково. Саме цього дня 1920 року в Києві на базі колишнього Костянтинівського юнкерського військового училища розпочалася підготовка військових зв’язківців на других Київських військово-інженерних курсах. У серпні 2026 року Президент Володимир Зеленський підписав новий указ № 713/2026. Стару назву скасували, а свято офіційно стало Днем Військ зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України. Дата залишилася тією ж.
Свято не є державним вихідним. Його відзначають у військових частинах, навчальних закладах і на фронті. Привітання від командування, нагородження, спогади про загиблих — звична частина цього дня. У практиці я помічав, що саме 8 серпня багато хто згадує не лише історію, а й конкретних людей, які зараз тримають зв’язок під обстрілами.
Історичні корені українських військ зв’язку
Історія військового зв’язку в Україні починається раніше за 1920 рік. У 1917 році в Українському генеральному військовому штабі створили відділ зв’язку. Його очолив полковник Олександр Козьма, пізніше генерал-хорунжий. За часів Гетьманату Павла Скоропадського і Директорії існували спеціальні радіотелеграфні сотні в армійських корпусах. Зв’язок уже тоді вважали критично важливим елементом управління військами.
8 серпня 1920 року стало точкою відліку системної підготовки кадрів. На базі колишнього Костянтинівського училища в Києві відкрили курси, де готували фахівців саме зі зв’язку. Це був період хаосу громадянської війни і боротьби за українську державність. Підготовка зв’язківців у таких умовах виглядала майже подвигом. Згодом радянська система перебрала на себе цю сферу, але український слід у ній ніколи не зникав.
Після проголошення незалежності України в січні 1992 року управління зв’язку колишнього Київського військового округу взяло на себе координацію зв’язку в кількох округах, а згодом — і в Повітряних силах та Військах ППО. Так почалося формування власної системи військового зв’язку. У лютому 2020 року в межах реформи за стандартами НАТО Головне управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу перетворили на Командування Військ зв’язку та кібернетичної безпеки. З 1 січня 2022 року ці війська набули статусу окремого роду військ.
Що роблять війська зв’язку сьогодні
Війська зв’язку та кібербезпеки ЗСУ — це спеціальні війська. Їхнє завдання — забезпечити функціонування системи зв’язку, інформаційних систем, бойового управління та оповіщення. Вони планують розгортання і згортання мереж, захищають дані і протидіють кібератакам. Підрозділи зв’язку входять до складу всіх видів і родів військ.
На фронті робота виглядає так. Зв’язківці прокладають кабелі під обстрілами, налаштовують радіостанції, підтримують супутниковий зв’язок, у тому числі через термінали Starlink. Вони забезпечують передачу розвідданих, координацію артилерії, управління дронами і евакуацію поранених. Без стабільного каналу навіть найкраща розвідка чи ударна група втрачає ефективність.
Кібербезпека стала окремим і дуже важливим напрямом. Сучасна війна — гібридна. Ворожі атаки йдуть не лише ракетами й дронами, а й через мережі. Зв’язківці захищають канали управління, шифрують повідомлення, відстежують спроби перехоплення. За спостереженнями з різних бригад, саме надійний і захищений зв’язок часто вирішує, чи встигне підрозділ відійти або завдати удару у відповідь.
Техніка змінюється швидко. Від класичних радіостанцій Motorola і Harris до сучасних систем з елементами штучного інтелекту і захищених мереж. У практиці бачив, як навіть мобілізовані з цивільних професій — колишні ІТ-спеціалісти чи системні адміністратори — швидко знаходили себе в цій сфері. Уміння налаштувати роутер чи зрозуміти протокол іноді стає так само важливим, як і стрілецькі навички.
Роль зв’язківців у сучасній війні
З 2014 року, а особливо з лютого 2022-го, значення військ зв’язку зросло багаторазово. Командири різних рівнів неодноразово називали зв’язок «нервовою системою армії». Якщо канал падає — падає управління. Артилерія не отримує коригування, піхота не чує накази, дрони втрачають оператора.
На передовій умови роботи жорсткі. GSM часто відсутній уже за 7–8 кілометрів від лінії зіткнення. Радіо глушать засобами РЕБ. Тоді на перший план виходять дротові лінії, супутниковий зв’язок і заздалегідь узгоджені кодові таблиці. Зв’язківці працюють у будь-яку погоду, вдень і вночі. Їхні позиції — одні з пріоритетних цілей для ворога, бо знищення вузла зв’язку може паралізувати цілий напрямок.
Є й менш помітна, але критична робота в тилу. Центри управління, захист державних мереж, взаємодія з іншими силами безпеки. Кібероборона стала частиною повсякденності. Атаки на енергетику, банки, державні реєстри — усе це теж зона відповідальності фахівців, які працюють у системі військ зв’язку та кібербезпеки.
Як відзначають День зв’язківця
8 серпня у військових частинах проходять урочистості. Командування вітає особовий склад, вручає нагороди, подяки, позачергові звання. У навчальних закладах, зокрема у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації, традиційно організовують заходи з вшанування історії і сучасних героїв.
На фронті свято часто минає без зайвого шуму. Хтось отримує коротку подяку від командира, хтось — просто тепле повідомлення від побратимів. Багато хто згадує тих, хто вже не може відзначити цей день. У соціальних мережах з’являються офіційні привітання від Президента, Головнокомандувача і Міністра оборони. Вони підкреслюють, що без зв’язківців успіх операцій був би неможливим.
Цивільні теж іноді долучаються. Волонтери передають обладнання, термінали, генератори, акумулятори. У практиці помічав, що саме в цей день багато хто згадує про потребу підтримувати саме зв’язківців — не лише технікою, а й розумінням складності їхньої роботи.
Чому ця професія залишається однією з найважливіших
Сучасна війна все більше залежить від інформації. Хто швидше отримує дані, хто краще їх захищає і хто швидше передає рішення — той має перевагу. Зв’язківці стоять саме на цьому стику. Вони не завжди на передньому краї з автоматом, але їхня робота прямо впливає на те, чи виживуть ті, хто на передньому краї.
Підготовка кадрів триває. Військові навчальні заклади готують спеціалістів, які вміють працювати з класичними і сучасними системами. Досвід війни постійно вносить корективи в програми. Те, що працювало 2022 року, уже може бути недостатнім у 2026-му. Постійна адаптація — частина професії.
Є й цивільний вимір. День працівників радіо, телебачення та зв’язку відзначають 16 листопада. Це інше свято, яке стосується переважно цивільної сфери. Але корені спільні: без зв’язку не працює ні армія, ні держава, ні суспільство.
Якщо говорити просто — без зв’язківців армія розпадається на окремі групи, які не чують одна одну. З ними вона стає єдиним організмом. Саме тому 8 серпня — не просто дата в календарі. Це день подяки тим, хто тримає цей організм живим.
Підтримайте військових зв’язківців. Не лише 8 серпня. Передайте обладнання через перевірені фонди, розкажіть їхню історію, пам’ятайте, що за кожним успішним ударом чи врятованим життям стоїть хтось, хто забезпечив зв’язок. І якщо серед ваших знайомих є зв’язківці — просто напишіть їм. Іноді це важливіше за будь-які офіційні привітання.
Leave a Reply