У 2022 році Україна зіткнулася з масованими ударами крилатих ракет і ударних безпілотників, які летіли на гранично малій висоті. Традиційні радари часто не встигали або не могли їх виявити через рельєф місцевості, радіоелектронну протидію та фізичні обмеження поширення радіохвиль. Саме в цей період з’явився інструмент, що перетворив смартфони мільйонів громадян на додаткову мережу сенсорів.
Застосунок єППО дозволяє будь-якій людині, яка помітила або почула повітряну загрозу, за кілька секунд передати перевірену інформацію до підрозділів протиповітряної оборони. Дані надходять у форматі, зручному для швидкого опрацювання операторами та інтеграції з іншими джерелами розвідки. Це не заміна професійних систем, а їхнє суттєве доповнення в реальному часі.
Станом на кінець 2024 року застосунок мав понад 600 тисяч завантажень і близько 200 тисяч активних користувачів. Така масштабна участь цивільних стала можлива завдяки простому інтерфейсу, надійній авторизації через «Дію» та чіткій системі зворотного зв’язку.
Історія створення єППО
Ідея застосунку виникла навесні 2022 року в Одесі. Волонтерська конструкторська група «Технарі» проаналізувала перші удари крилатими ракетами типу «Калібр», які запускали з Чорного моря. Ці субзвукові ракети летіли низько над водою і сушею, використовуючи рельєф для маскування від радарів. Команда зрозуміла: потрібен механізм, що дозволяє швидко збирати візуальні та акустичні дані від людей на місцях.
Розробку узгодили з командуванням Оперативного командування «Південь» та Повітряного командування «Південь». Фахівці протиповітряної оборони консультували волонтерів щодо формату даних, які будуть корисними операторам. Уже в жовтні 2022 року Android-версію розмістили в Google Play. За кілька тижнів з’явилася й версія для iOS.
22 жовтня 2022 року на півдні України зафіксували перший підтверджений результат: завдяки інформації з єППО було збито російську крилату ракету «Калібр». Цей випадок став доказом концепції — цивільні спостереження можуть реально впливати на результат перехоплення.
Як функціонує єППО: технічні аспекти та алгоритм дій
Користувач відкриває застосунок, обирає тип цілі (дрон, ракета, літак чи гелікоптер), наводить смартфон у напрямку руху об’єкта та натискає велику червону кнопку. У цей момент фіксуються координати, азимут, час і тип загрози. Інформація автоматично передається до сил оборони за 2–7 секунд.
Штучний інтелект застосунку аналізує вхідні повідомлення, фільтрує хибні спрацювання та допомагає розрахувати ймовірну траєкторію цілі на основі кількох звітів. Це дозволяє операторам швидше співвіднести дані з радарною картиною та прийняти рішення про перехоплення.
Традиційні радари дають точні координати на великій відстані, але мають «сліпі зони» на малій висоті та в умовах складного рельєфу. Акустичні та візуальні дані від людей заповнюють ці прогалини. Звук двигуна «Шахеда» чи характерний силует крилатої ракети часто помітні раніше, ніж радар захоплює ціль. Поєднання кількох таких звітів дає можливість триангулювати положення об’єкта навіть без постійного радіолокаційного супроводу.
Авторизація через «Дію» гарантує, що повідомлення надходять від верифікованих користувачів. Це знижує ризик дезінформації та спаму. Дані передаються захищеними каналами і потрапляють безпосередньо до відповідних бойових розрахунків протиповітряної оборони.
Система мотивації користувачів
Щоб підтримувати регулярну участь, розробники впровадили систему нагород. Вона фіксує внесок кожного користувача та показує реальну цінність його повідомлень.
| Рівень медалі | Умова отримання | Значення для оборони |
|---|---|---|
| 🥉 Бронзова | Сповіщення успішно передано до сил ППО для опрацювання | Базова фіксація участі та передача даних |
| 🥈 Срібна | Повідомлення допомогло успішно відстежити повітряну ціль | Прямий внесок у виявлення та супровід загрози |
| 🥇 Золота | Інформація використана для попередження інших громадян про небезпеку | Максимальний ефект — захист цивільного населення |
Така гейміфікація не лише мотивує, а й формує культуру відповідального використання. Користувач бачить, як його дії впливають на загальний результат, і продовжує надсилати якісні звіти.
Практичне використання: встановлення та алгоритм дій
Щоб почати працювати з єППО, достатньо виконати кілька простих кроків.
- Завантажте застосунок з Google Play або App Store (розмір — близько 3 МБ).
- Пройдіть авторизацію через «Дію» (процедура виконується лише один раз).
- Натисніть кнопку «Тест», щоб перевірити працездатність і переконатися, що дані надходять коректно.
- У разі виявлення повітряної загрози оберіть тип цілі, наведіть телефон у напрямку її руху та натисніть червону кнопку.
Кнопка «Тест» існує спеціально для того, щоб користувачі не турбували операторів під час перевірки. Реальні повідомлення слід надсилати лише при впевненості у спостереженні. Точність вибору типу цілі та стійкість утримання телефону впливають на якість даних, які отримають військові.
Застосунок працює на більшості сучасних смартфонів. Для коректної роботи потрібні доступ до геолокації, компаса та мобільного інтернету. Найбільшу цінність повідомлення мають у районах з низькою щільністю радарного покриття — у сільській місцевості та вздовж ймовірних маршрутів прольоту.
Оцінка ефективності та реальний вплив
За відкритими оцінками, мережа цивільних спостерігачів через єППО допомагає суттєво підвищити якість виявлення низьколетючих цілей. У листопаді 2024 року заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко заявила, що застосунок сприяє закриттю неба на 80 % у певних сценаріях.
Понад 600 тисяч завантажень і 200 тисяч активних користувачів станом на кінець 2024 року свідчать про високу довіру до інструменту та його практичну затребуваність.
Кожен якісний звіт скорочує час від виявлення до перехоплення. У комбінації з радіолокаційними даними, даними радіотехнічної розвідки та бойовими літаками це створює багатошарову систему, де жодне джерело інформації не є єдиним. єППО особливо ефективний проти цілей, що летять нижче горизонту радара або в умовах активних перешкод.
Роль єППО у сучасній системі оборони та громадянській участі
Сучасна протиповітряна оборона — це не лише радари та зенітні комплекси. Це також інформаційна мережа, що поєднує технічні засоби з людським фактором. єППО демонструє, як цифрові технології дозволяють масштабувати можливості спостереження без необхідності розгортання додаткових стаціонарних постів.
Застосунок формує нову модель участі громадян у обороні. Людина не просто спостерігає за небом — вона стає частиною єдиного інформаційного контуру. Це підвищує загальну стійкість системи та зменшує навантаження на професійні підрозділи в умовах масованих атак.
Водночас інструмент має чіткі межі. Він не замінює радари, не видає наказів на пуск ракет і не працює без підтвердження з боку військових. Його сила — у швидкості та масовості первинного виявлення, яке потім опрацьовують фахівці.
єППО продовжує розвиватися. Команда «Технарі» підтримує застосунок, аналізує зворотний зв’язок і вдосконалює алгоритми фільтрації. У довгостроковій перспективі такі рішення можуть стати частиною ширшої екосистеми цифрової оборони, де кожен верифікований користувач smartphone виконує роль додаткового вузла загальнодержавної мережі спостереження.
Установка єППО та відповідальне користування ним — це конкретний, вимірюваний внесок у захист неба, інфраструктури та життя людей. Застосунок показує, що в умовах сучасної війни технології та громадянська свідомість працюють разом ефективніше, ніж будь-яка з цих складових окремо.
Leave a Reply