Євгеній Хмара сьогодні стоїть у центрі уваги всієї країни. Генерал-майор, колишній командир елітного Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, тимчасовий голова СБУ, а з 20 липня 2026 року — виконувач обов’язків міністра оборони. Його ім’я з’являється в новинах поряд із найскладнішими спецопераціями війни, а рішення президента Володимира Зеленського призначити його на ключову посаду викликало жваве обговорення серед військових і цивільних.
Цей чоловік майже п’ятнадцять років провів у спецпідрозділі, відомому як «Альфа». Він особисто керував визволенням острова Зміїний, координував далекобійні удари дронами і став повним кавалером ордена Богдана Хмельницького. У 2026 році його досвід у технологічних операціях виявився саме тим, чого потребує оборонне відомство в умовах затяжної війни.
Шлях Євгенія Хмари — це історія людини, яка з оперативника виросла до стратегічного керівника, зберігаючи при цьому бойовий характер і увагу до деталей.
Ранні роки служби та освіта
Точна дата і місце народження Євгенія Леонідовича Хмари у відкритих джерелах не публікуються — стандартна практика для офіцерів такого рівня. Відомо лише, що він здобув вищу військову освіту в Академії прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, а також пройшов підготовку в Об’єднаному інституті. Ці навчальні заклади дали йому міцну основу в тактиці, оперативному плануванні та роботі в умовах підвищеної небезпеки.
З 2011 року Хмара розпочав службу саме в Центрі спеціальних операцій «А» СБУ. Підрозділ, який спеціалізується на антитерористичних діях, захисті критичних об’єктів і складних бойових завданнях, став його домом на довгі роки. До повномасштабного вторгнення він уже мав бойовий досвід і був нагороджений орденом Данила Галицького у 2019 році за мужність і професіоналізм.
Колеги згадують його як спокійного, зібраного командира, який не любить зайвих слів, але завжди тримає ситуацію під контролем. Такий стиль роботи виявився незамінним, коли у лютому 2022-го війна прийшла на поріг Києва.
Бойовий шлях під час повномасштабної війни
На початку російського вторгнення Євгеній Хмара безпосередньо брав участь у боях за визволення Київщини. Після деокупації регіону його підрозділ перемістився на Донеччину, де він виконував завдання під Сєвєродонецьком і Лисичанськом. Але найбільший резонанс отримала операція 2022 року з визволення острова Зміїний.
Після невдалої першої спроби через дії російської авіації спецпризначенці «Альфи» під керівництвом Хмари змогли висадитися з гелікоптерів і виконати завдання. Острів, який символізував російську присутність у Чорному морі, знову став українським. Ця операція показала, наскільки ефективно працює поєднання спеціальної підготовки, точного планування і сучасних технологій.
Пізніше під його командуванням бійці Центру спеціальних операцій брали участь у Курській операції 2024 року, захопленні полонених і знищенні ворожої техніки FPV-дронами. У 2025 році Хмара входив до групи, яка координувала операцію «Павутина». Тоді понад сотню безпілотників доправили в контейнерах до віддалених російських авіабаз. Результат — знищення або пошкодження 41 стратегічного літака, серед яких Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 і А-50. Оціночні втрати Росії перевищили 7 мільярдів доларів.
До 2026 року підрозділ під керівництвом Євгенія Хмари знищив ворожої техніки на суму понад 5,5 мільярда доларів — танки, бойові машини, системи ППО та РЕБ.
Ці цифри не просто статистика. Вони відображають підхід, який сьогодні стає основою української стратегії: асиметричні удари, які завдають противнику максимальної шкоди за мінімальних витрат.
Кар’єрне зростання та керівні посади
14 квітня 2023 року президент призначив Хмару начальником Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом СБУ. Уже через чотири місяці, 24 серпня 2023-го, він отримав звання бригадного генерала. 23 червня 2024 року став генерал-майором.
25 серпня 2025 року після реорганізації підрозділу його знову призначили начальником Центру спеціальних операцій «А». А 5 січня 2026 року, після відставки Василя Малюка, Євгеній Хмара став тимчасово виконуючим обов’язки голови Служби безпеки України. Він пробув на цій посаді до середини липня.
16 липня 2026 року президент доручив йому виконувати обов’язки міністра оборони. 17 липня Кабінет Міністрів оформив відповідні рішення, а з 20 липня Хмара офіційно став заступником міністра і тимчасовим очільником відомства. Президент підкреслив, що саме досвід технологічних ударних операцій робить його найкращим кандидатом для цієї ролі в умовах сучасної війни.
| Рік | Подія | Звання / посада |
|---|---|---|
| 2011 | Початок служби в «Альфі» | Офіцер спецпідрозділу |
| 2022 | Керування визволенням Зміїного | Командир операції |
| 2023 | Призначення начальником ЦСО | Бригадний генерал |
| 2024 | Підвищення | Генерал-майор |
| 2025 | Начальник ЦСО «А» | Генерал-майор |
| 2026 | Т.в.о. голови СБУ, потім Міноборони | Генерал-майор |
Дані таблиці зібрані на основі офіційних повідомлень СБУ та урядових рішень.
Нагороди та визнання
Євгеній Хмара — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. Серед його відзнак:
- Відзнака Президента «За участь в антитерористичній операції» (2016)
- Медаль «За військову службу Україні» (2019)
- Орден «За мужність» III ступеня (2023)
- Орден Богдана Хмельницького III, II і I ступенів (2023–2024)
- Відзнака «Хрест бойових заслуг» (2025)
Ці нагороди відображають не лише особисту мужність, а й системну роботу підрозділу, який він очолював. У військовому середовищі його називають людиноцентричним керівником — таким, який дбає про бійців і водночас вимагає максимальної ефективності.
Погляди на війну та майбутнє
У першому інтерв’ю після призначення на посаду в Міноборони Євгеній Хмара наголосив на необхідності асиметричних дій. Росія, за його словами, прагне тероризувати цивільне населення, тоді як Україна зосереджується на військово-промисловому комплексі противника — нафтопереробних заводах, логістичних вузлах і аеродромах. Мета — щоб вартість українських ударів становила близько 2 % від шкоди, яку вони завдають ворогу.
Він також підкреслює важливість логістики, забезпечення підрозділів сучасними засобами і розвитку дронових технологій. Саме цей досвід, накопичений у «Альфі», тепер має лягти в основу роботи всього оборонного відомства.
У 2026 році Євгеній Хмара став символом нового підходу до управління обороною — коли на чолі відомства стоїть не політик і не бізнесмен, а професійний спецпризначенець із реальним бойовим досвідом.
Його призначення викликало хвилю мемів через збіг імені з відомим українським піаністом і композитором. Сам музикант навіть пожартував, що хоче «передати путіну рояль», але результат тому не сподобається. Ця легкість сприйняття показує, наскільки суспільство вже звикло до того, що за складними прізвищами стоять реальні люди з різним життєвим шляхом.
Сьогодні Євгеній Хмара працює над тим, щоб система оборони стала ще більш гнучкою, технологічною і результативною. Від його рішень залежить, наскільки швидко Україна зможе посилити свої позиції на полі бою і примусити противника до дипломатії. Історія цього генерала тільки набирає обертів, а країна уважно стежить за кожним його кроком.
Leave a Reply