Коротко:
- Михайло Пшеничний — український актор театру і кіно, народився 5 серпня 1989 року в Києві.
- Син заслуженого артиста України Володимира Пшеничного, закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого у 2010 році.
- З 2012 по 2022 рік працював у Москві, знявся у десятках серіалів і фільмів, серед яких «Параджанов», «Наречена мого друга», «Дві матері».
- Після початку повномасштабного вторгнення разом із сім’єю виїхав до Варшави, займається волонтерством і українським театром у Європі.
- Одружений з акторкою Любавою Грєшновою, має сина Михайла.
- Зараз позиціонує себе як актор, режисер, сценарист і продюсер, зберігає чітку проукраїнську позицію.
Михайло Пшеничний — один із тих українських акторів, чиє ім’я довго асоціювали з російськими серіалами. Але якщо подивитися уважніше, його шлях завжди починався і повертався до Києва. Народився в акторській родині, навчався у головному театральному виші країни, грав на київських сценах, а потім опинився в Москві — як багато хто в ті роки. Після 24 лютого 2022-го він зробив вибір, який для когось став несподіванкою: залишив кар’єру в Росії і поїхав до Польщі.
Сьогодні його ім’я знову з’являється в новинах уже в іншому контексті — волонтерство, україномовні вистави у Варшаві, Вроцлаві, Лондоні. Хтось досі питає, чи не «зрадник» він. Хтось цікавиться, чи знімається далі. А хтось просто хоче зрозуміти, як склалася доля людини, яка колись була одним із найпомітніших облич мелодрам.
Ця стаття — спроба зібрати перевірені факти без зайвих емоцій і чуток. Тільки те, що підтверджується відкритими джерелами.
Ранні роки і рішення стати актором
Михайло Володимирович Пшеничний народився 5 серпня 1989 року в Києві. Батько — Володимир Пшеничний, заслужений артист України, працював у театрі і знімався в кіно. Мати працювала касиром у банку і до акторської професії стосунку не мала. У родині ще є сестра Ольга.
У школі Михайло виступав на сцені, був ведучим різних заходів, але серйозно про акторство не думав. Хотів бути спортсменом або програмістом. За його словами, все змінилося після перегляду церемонії «Оскар». Він побачив, як актори радіють своїй роботі, і подумав: хочу відчувати те саме.
Після школи вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Навчався на курсі народного артиста Юрія Мажуги. Закінчив у 2010 році. Саме там, за його пізнішими спогадами, навчився не просто грати, а жити роллю.
Театральна кар’єра в Києві
Ще студентом, з 2007 року, Михайло почав зніматися в епізодах. А паралельно з 2008-го грав у кількох київських театрах одночасно. Серед них — Київський академічний театр на Липках, Український малий драматичний театр, Київський академічний Молодий театр і Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Серед ранніх ролей: сусід у «Поверненні блудного батька» Іллі Ноябрьова, дорослий Тоні у виставі за Ірвіном Шоу «Так закінчилося літо…», Аркаша у «Пізно лякати…» за Василем Сигаревим. Графік був щільний — іноді кілька вистав на тиждень у різних залах. У практиці таких акторів це часто означає швидке дорослішання: вчишся тримати увагу залу, коли зал напівпорожній, і не втрачати форму, коли глядачів повно.
Київська сцена того часу була живою. Режисери експериментували, актори шукали свій голос. Михайло встиг попрацювати з різними підходами, і це потім допомогло в кіно.
Переїзд до Москви і кінокар’єра
У 2012 році Михайло переїхав до Москви. Для багатьох українських акторів тоді це був логічний крок: більше проектів, вищі гонорари, ширша аудиторія. Того ж року він знявся одразу в кількох роботах — «Наречена мого друга» (роль Ігоря Вєтрова), «Скриня Пандори», серіал «Костоправ» (кардіолог), «Єфросинія».
Далі пішли десятки ролей. Часто головні. Він грав романтичних героїв, бізнесменів, оперативників, архітекторів. Серед помітних робіт:
- «Параджанов» (2013) — Олександр, інформатор КДБ;
- «Дві матері» (2018) — Андрій Завадський;
- «Берізка» (2018) — Володя Рибников;
- «Рецепт кохання», «Секрет неприступної красуні», «Поранене серце»;
- серіали «Я знаю твої секрети», «Срібний бір», «Дім з ліліями».
Загалом у фільмографії понад шістдесят робіт. Більшість — мелодрами і детективи, які тоді масово знімали для телебачення. Зовнішність і харизма працювали на нього: високий (близько 190 см), з характерним обличчям, він добре виглядав у кадрі. Але, як помічав сам актор, іноді це ставало і пасткою — пропонували однотипні ролі.
Паралельно він не поривав повністю з театром, хоча кіно займало основний час.
Особисте життя
З акторкою Любавою Грєшновою (родом із Харкова) Михайло познайомився близько 2012 року на зйомках «Нареченої мого друга». Спочатку відносини були складними — за спогадами самої Любави, вони навіть уникали спілкування. Але після спільної сцени поцілунку все змінилось.
Вони стали парою, пізніше одружилися. У 2017 році народився син Михайло. Любава розповідала, що під час вагітності набрала майже 45 кг, але потім повернула форму. Пропозицію Михайло зробив у Домінікані на пляжі — і ледь не втратив обручку, коли їх накрила хвиля.
Сім’я стала для нього опорою. Після 2022 року вони разом виїхали з Росії. Любава частково живе між Україною, Польщею та гастролями, Михайло більше часу проводить у Варшаві, де займається театральними проектами.
2022 рік і вибір
Повномасштабне вторгнення застало родину в Москві. На третій-четвертий день вони виїхали. Квитки діставали з труднощами — напрямки закривалися, ціни були високими. Спочатку дісталися через Єгипет або Туреччину, потім опинилися у Варшаві.
Михайло одразу заявив, що допомагає українським переселенцям. Брав участь у зборі гуманітарної допомоги, волонтерив. Пізніше почав працювати з україномовними виставами. Разом із Любавою і іншими українськими акторами ставили комедію «Щасливий день» і інші постановки. Покази проходили у Варшаві, Вроцлаві, а також у Лондоні та інших містах Європи.
Він не приховує проукраїнську позицію. У соціальних мережах пише про підтримку України, називає себе українським актором. Кар’єру в Росії повністю припинив. За словами дружини, пропозицій працювати в Україні поки не було, тому професійна реалізація йде через європейські майданчики і Український дім у Польщі.
Дехто досі кидає звинувачення через попередню роботу в Москві. Але факти свідчать: після 24 лютого 2022-го він зробив чіткий вибір на користь України і залишив російську індустрію.
Що зараз
На сьогодні Михайло Пшеничний живе переважно у Варшаві. Займається театром, продюсуванням, іноді режисурою і сценаріями. Бере участь у гастролях українських вистав Європою. Продовжує підтримувати волонтерські ініціативи.
У кіно після 2022-го великих ролей поки не було. Зате з’явилися роботи в польських проектах (під іменем Michal Pszeniczny). Він також займався озвученням — зокрема, брав участь у команді, яка озвучувала українською серіал «Джек Раян».
У практиці багатьох акторів, які виїхали після початку війни, саме театр стає тим простором, де можна говорити українською і залишатися видимими. Михайло обрав цей шлях.
Якщо ви дивилися його старі серіали і хочете зрозуміти, ким він є зараз — варто подивитися не тільки на ролі до 2022-го. Варто подивитися на те, що він робить після. Вистави, волонтерство, чітка позиція. Це вже не той актор, якого пам’ятали лише з російських мелодрам.
Михайло Пшеничний залишився українським актором. І, схоже, саме цей вибір зараз визначає його шлях далі.
Leave a Reply