Цінність кадру в кожного своя, проте тільки мами знають, що понад усе важливо цінувати кожну деталь з появою немовляти у своєму житті. Наша героїня — Екатерина Иванилова як ніхто краще з цим знайома. Вона надає перевагу сімейним фотосесія, бо сама мама дитини яка надихає її творити. Вона цінує кожну деталь, вміє дивитись на свої роботи з погляду критика та має великі мрії у світі фотографії.
Як, коли і чому Ви прийшли в фотографію?
Ще у період навчання на факультеті дизайну у нас був факультатив з фотографії. В мене був мамин Зеніт Е, я знімала на плівку, проявляла її та друкувала у лабораторії чорно-білі фото. Потім перші цифрові камери з’явились, 1.2 Мп, я більш вільно себе почувала і знімала архітектуру, пейзажі, квіточки. Камери змінювались, я подорожувала і пристрасно знімала все підряд. Відвідувала безліч виставок із фото, живопису та інших візуальних мистецтв, купляла альбоми, дивилась майстрів у інтернеті. Фотографія була як хобі. У декреті без кінця фотографувала дитину, потім інших діток із родиною і так з’ явилися перші “комерційні знимки”.
З якої техніки ви починали фотографувати і яка на даний момент? (Камера, оптика, об’єктив, світло)
Nikon D60, Canon 5D. Наразі: Canon 60D, 50mm f1/4, вспишка Sigma EF-610 DG ST
Де ви навчились фотографувати? (курси, фотошкола, майстер-класи, воркшопи чи самонавчання)
Старт й поштовх дав мені факультатив під час навчання. Знання з композиції, перспективи — основа для художника, дизайнера. А я навчалась у художній школі з 7 до 15 років, потім технікум 4 роки, та інститут 3 роки — все за спеціальністю художник-дизайнер. Тому композиція, настрій, ракурси, відчуття ритму, стилю, кольору — це було на автоматизмі. А багаторічною практикою, та великою спостережністю я зміцнювала та вдосконалювала свої навички. Звичайно, проходила (і проходжу) платні та безоплатні онлайн курси, марафони, відвідувала воркшопи та майстеркласи, постійно вдосконалюю навички в обробці фото.
Який у Вас основний напрямок в фото і чому Ви його обрали?
Основний напрямок — сімейна фотографія. Бо народила сама й зрозуміла, відчуття матері її любов та ніжність, дитячі емоції, які змінюються 60 разів на хвилину. Діти так швидко ростуть за пів року вже інша доросліша людина. За буденною метушнею багато забувається, а сімейні фото фіксують — ці швидкоплинні прекрасні моменти життя нової людини та її щасливого оточення.
Що вас надихнуло займатися даним видом зйомки?
Надихнув мій син, його очі, губи, п’ятки…
Роботи яких фотографів мають на Вас вплив?
Юлія Єлинецька, Бьянка Річі, Тоня Труцько, Александра Матусенко — з ближніх, вони київляни. Катерина Штерн, Ірина Недялкова, Наталья Рапопорт, Олександр Медведєв, Несходімов, Hobopeeba – трохи дальші. Метри, звісно: Лейбовіц, Ліндберг, Ньютон, Аведон, Ла Шапель та багато інших світових, широко відомих чи у вузьких колах.
Що вам допомогло і допомагає розвиватися і ставати краще як фотографу? Критика, поради колег, аналіз чужих робіт, майстер-класи?
Мої власні вимоги до себе. Кожну свою зйомку аналізую та бачу де, які недоліки, що виправити, що можна було б зробити краще. Аналіз чужих робіт, розбори портфоліо, а також ютуб канали.
Чи часто знімаєте у фотостудіях? (Якщо так то назвіть 3 які вам найбільше подобаються)
Знімаю в студіях. Ті, в яких була — майже однакові, не можу виділити. Є трошки скромніші, а є більш цікаві, але ті, які подобаються — ті, в яких ще не знімала, але дуже хочу — це фотостудія W, 193, Light Photo Space та інші.
Як ви підбираєте місце для фотосесії?
Люблю гуляти містом та примічати цікаві місця, але на них не завжди згодні клієнти. Для сімейних це, здебільш, парки, де багато цікавих локацій, деталей, які можна обіграти. Студія — в залежності від настрою, тематики зйомки, щоб відкликалась у клієнтів, щоб одяг був доречним і не сперечався із локацією як за стилем так і за кольорами.
Що вам допомагає розуміти, що ви обрали правильний шлях в житті?
Радісні задоволені клієнти, повторні звернення, рекомендації, моє задоволення від процесу та результату, спостерігання за моїм зростанням від зйомки до зйомки.
Фотографка Екатерина Иванилова
Місто: Київ