Нереальна атмосфера творчості та професійності покорила наші серця – читаючи інтерв’ю яке, дав нам наш герой – Сергій Ковбасюк. Це не просто слова – це реальні дії, якими живе Сергій. Це сила характеру йти до мети змінюючи та вдосконалюючи самого себе. І це не мрії, це дії, які людина здійснює, щоб бути в тій реальності, яка йому підходить та подобається – це можливість жити щасливо.   

Чому сфера фотографії?

  Багато років я працював і займався кар’єрою, це було до того часу, поки остаточно не вирішив працювати тільки на себе та отримувати швидкий результат від своєї творчості. Я дуже творча людина, тому системні роботи мені важко даються. Усе життя я був пов’язаний з мистецтвом у різних сферах. Фотографія мені дала можливість швидко отримувати результат, реалізовувати свою суть, тому саме ця форма мені до вподоби.   

З якої техніки ви починали фотографувати і яка на даний момент? (Камера, оптика, об’єктив, світло)

  Починав з камер компанії Canon. Це була EOS40D і купував я її у США, остання камера від цієї компанії була 6D. Об’єктиви були різні, але більшість своїх фото робив на класичний фікс 50 мм. Років 5 назад перейшов на камери від компанії Sony. В першу чергу це зробив тому, що саме її технології надавали на той час більш справжні кольори і похибок було менше. Працюючи з виробниками одягу, модою – це було дуже важливо. Ще одна з причин це технології. Sony йде попереду і робить передові технології, а на цей момент це дуже важливо, якщо хочеш бути у тренді і розвиватись не відстаючи. Зараз у мене декілька камер цієї компанії, а об’єктиви різних виробників для різних потреб. Є студійне світло, генератори, купа девайсів, тощо. Тобто я закриваю свої потреби, знімаючи ті сюжети, які ви бачите.  

Чому фото в стилі НЮ і як ви до цього прийшли?

  Це хибне уявлення, що моя спеціалізація саме у цьому жанрі). Адже ніколи не мав на меті фотографувати ню. Я добре комунікую з людьми, напевно мені довіряють, замовникам комфортно, тому і є охочі сфотографуватись у такій стилістиці. В мене це добре виходить, тому так і повелося) Але це лише один з жанрів в якому я працюю і зовсім не головний.  

Де ви черпаєте натхнення для роботи?

  Не існує формули або magic, щоб воно з’явилося або як його знайти. Натхнення є усюди, головне помічати його в найменших миттєвостях, деталях,  не поспішати. Коли працюєш з людиною, то саме вона надихає мене (я намагаюсь, щоб саме так був поставлений процес зйомки). Неможливо фотографувати людей без натхнення та емоції. Це буде портрет без людини у середині) Мабуть, саме тому в останні декілька років я все менше працюю у рекламному напрямку або моді. Там в першу чергу важлива обгортка, аніж людина у середині, і це мені здається несправжнім.  Тому нехай буде щось просте або натуральне, але правдою! Так, в цю мить я за правду, за зміст.  

Що вам допомогло і допомагає розвиватися і ставати краще як фотографу? Критика, поради колег, аналіз чужих робіт, майстер-класи?

  В першу чергу це вміння критикувати себе і вміти подивитись на себе і свої роботи протягом якогось часу. Неможливо стояти на одному місці. Я не розумію авторів, які багато років не розвиваються, як творці або як люди. Потрібен певний час, щоб ваш зір зміг, відкидаючи погані роботи, зосереджуватись на добрих. І це не тільки про якість технічну, я пор зміст, художність, думку автора тощо. Зараз усі навчальні матеріали є у YOUTUBE, тому дивитись щось конкретно – це неможливо. Спочатку потрібно розібратись з технікою, потім зрозуміти світло, потім – як проявляють і ретушують фотографію. Це перший крок, далі потрібно розвиватись як людина, бути освіченою, вивчати більше і більше, так в принципі збагачуватись як інтелектуально, так і духовно. Коли ваш кругозір буде більшим, тоді й ваша фотографія стане іншою і дорослою. Зрозуміло, що до того ви вже будете мати свій смак, ви будете орієнтуватися у різних жанрах, мати улюблених авторів, вивчати мистецтво і культури, розвивати себе внутрішньо, занурюючись у безкраї глибини. Саме над цим я і працюю, це мені допомагає, це нескінченний процес.  

Чи часто знімаєте у фотостудіях? (Якщо так то назвіть 3 які вам найбільше подобаються)

  50/50. Я дуже багато знімаю у студіях у зимовий проміжок часу та у різних локаціях – у теплий час. Але це залежить від задуму або технічної задачі.  Звісно у мене є улюблені студії, це ті, де працюють люди, які люблять свою справу і з душею відносяться як до клієнтів, так і до свого персоналу (Studio1, Lovely, Good Vibes). На жаль, зараз все менше студій, де можна закрити усі технічні питання, дуже мало професійного обладнання, воно є, але на мінімалках (це якщо говорити про технічну зйомку, наприклад, рекламну і де потрібні технічні навички фотографа працювати зі світлом). Зараз є декілька студій де власники та персонал дуже творчо вкладаються в оформлення залів і вони виглядають дуже натурально і душевно. Є гарні фотостудії за інтер’єрами, але вони мені не підходять за стилем та напрямком зйомок. Останні роки я частіше проводжу свої фотосесії не в студіях, тому що для мене важливе місце зйомки. Це може бути не типове приміщення, локація, але саме воно доповнює мого героя або модель у кадрі, також надихає. Все повинно бути гармонійно, людина з навколишнім оточенням і локацією.  

Як ви підбираєте образ для фотосесії?

  Я вже розповідав стосовно місця зйомки. З образом так само. Складаю образ відштовхуючись від моделі (характер, особистість), або від сюжету, або від місця зйомки. Звісно, клієнти можуть самі запропонувати стилістику і напрямок, а я вже корегую місце проведення, варіанти гардеробу, формую команду, яка буде працювати зі мною.  

Про що ви мрієте найбільше на світі?

  Я не мрію, я йду до мети) розвиваючись, як людина, намагаючись стати кращим. Якби люди на планеті змогли полюбити своє оточення і середовище, своє життя та його шлях, то навряд чи було б місце для жорстокості, ненависті та болю. Якщо глобально, мрію про любов в усьому і вірю, що саме це може змінити та зробити світ кращим, але починаючи з себе. Адже навколишній світ це є відбиток нашого внутрішнього світу.  

Що вам допомагає розуміти, що ви обрали правильний шлях в житті?

  Відчуття реалізації. Я спробував вже багато чого, працював у різних сферах, обіймав різні посади, тобто маю досвід і є з чим порівнювати. Але обрав вільне творче мислення, тому що не можу інакше. Головне не те, чим ти займаєшся, а що ти відчуваєш, що несеш у цей світ. Цей шлях дає мені цю можливість і я щасливий, що розвиваюсь у ньому.  

Фотограф Сергій Ковбасюк

Місто: Київ