Чи може портретна фотографія бути чимось більшим ніж звичайна картинка

Глибина душі у фотографії, чи кожен може її передати і який саме напрям у фотографії відображає це найкраще. Про це і більше поговоримо сьогодні з прекрасною людиною і ще талановитішим фотографом Олексієм Соколовським.

Як, коли і чому Ви прийшли в фотографію?

З раннього дитинства я володів основами поведінки з фотокамерою. Мій дідусь мені якось в 5 років пояснив елементи керування камерою і зрозуміло розповів про експонометрію. Тож я тоді вже відчував себе фотографом. Але знімати по-серйозному я розпочав десь 7 років тому. Спочатку це було сімейні фото, пейзажі, квіти. Але це дуже швидко набридло і я надихнувшись Анрі Картьє-Брессоном та брендом Leica, вирішив знімати вуличну фотографію. Це був прекрасний період, коли я знімав на плівкову дальномірку за принципом «одна камера, одна лінза». Ось тоді, фотографія по-справждньому вже зацікавила мене.

На яку техніку Ви знімаєте? (Камера, оптика, об’єктив, світло)

На даний момент, я знімаю на плівкову камеру Nikon FM2 та використовую ранню версію (з першої 1000 партії) helios-44 58/2. Це ретро лінза, вона мені необхідна для того, щоб отримувати класичний плівковий рисунок.

Який у Вас основний напрямок в фото і чому Ви його вибрали?Який у Вас основний напрямок в фото і чому Ви його вибрали?

Останні 3 роки я знімаю виключно портрети. Переважно — це жіночі портрети. По-перше, мені подобається працювати з людьми, портретна фотографія приносить завжди цікаві знайомства. Я значно краще почав розуміти жінок. Мої портрети досить відверті і це вимагає певного підходу до роботи з моделлю і  найбільше — це тотальної довіри один до одного. Я часто не демонструю свої роботи , тому що моя модель так хоче. Я це розумію, а вони це цінують.

Роботи яких фотографів мають на Вас вплив?

Мене надихають переважно роботи сучасних фотографів, які не дуже розкручені. З класиків, то я поважаю дуже Пітера Ліндберга.

Що вам допомагало і допомагає розвиватися і ставати краще як фотографу? Критика, поради колег, аналіз чужих робіт, майстер-класи?

Переглядаючи тисячі фото в інтернеті, я навчився розуміти що є прекрасним, а що не дуже. Це допомогло мені розвинути смак до краси. Далі — я багато думаю про фотографію. Це мій внутрішній світ, і я в ньому варюсь. Також, я намагаюсь постійно піднімати планку і якщо якась зйомка цього не дозволила, то маю досить кепський настрій. Я не дуже вірю в майстер-класи. В кожного фотографа свій шлях, і ми мусимо його пройти самостійно. Вам ніхто не розкаже що прекрасне, а що ні. Красу потрібно вміти відчувати. Також на мене дуже вплинула книга «Фотографія як» автор Лапін. Це фундаментальна робота в розумінні композиції.

Чи є у Вас мрія? (Якщо так то яка?)

Я живу маленькими мріями. Так легше, бо є хоч якийсь шанс їх реалізувати і як правило, я їх реалізовую.

Чи фотографуєте у фототудії? (Якщо так то назвіть будь ласка 3 основні)

90% в студіях. Але це не завжди студії. Улюблені локації: 1) Attic space 2) Flora hub 3) R18 я працюю там, де є природнє світло і ніколи не використовую імпульсне світло.

З якої камери ви б порадили починати початківцям? (І якщо можна декілька порад для початківців?)

Мої поради будуть стосуватись портретної фотографії і будуть корисні для тих початківців, які дійсно готові працювати над собою і жертвувати багатьма речами заради фотографії:

Не розглядайте фотографію як професію. Якщо ви хочете досягти високих художніх результатів, полюбіть фотографію як мистецтво в першу чергу. В Україні ще не сформований ринок фотографії. І тут проблема не в фотографах. На даний момент, у нас дуже багато талановитих фотографів, які значно краще знімають а ніж комерційно успішні європейські фотографи. Просто в нас люди не готові достойно платити за фотографію.

Тож знімайте на умовах tfp до того часу, поки вашими роботами не почнуть захоплюватись інші фотографи. Далі можете планувати свій бізнес-план. Але до тих пір, фотографія для вас буде центром витрат а не доходів. Знімаючи на умовах tfp, ви завжди будете мати доступ до прекрасних моделей.

Щоб розвинути почуття прекрасного, переглядайте більше фотографій. Як класиків, так і невідомих фотографів. Для цього дуже зручно користуватись такими сервісами як Pinterest, Flickr. Це дасть більше вам розуміння, а ніж майстер класи.

Спробуйте відтворювати класику портретного живопису. Не тільки позу, композицію, а й світло. Це дасть вам можливість зрозуміти як робити постановку портрету.

Тепер про техніку. Зрозумійте головне правило — фотографію робить фотограф, а не техніка. Тому професійна фотокамера не гарантуватиме вам високого рівня фотографії. Але, не дивлячись на це, фотокамера і оптика для мене завжди була дуже важлива. Інструмент повинен бути вашим продовженням, і надійним партнером. Я довгий час знімав на дорогі камери Leica. Це найкраща техніка і оптика. Але що робити, коли в тебе немає зайвих декількох тисяч доларів США.

На мою думку, найкраще для портретів використовувати беззеркальні камери. Вони дають неймовірні можливості по керуванню експонометрії. Ви в реальному часі бачите яка буде картинка, і можете внести поправку по експозиції. Тому я радив би для потретів камери сімейства Sony a7. Оптику краще взяти мануальну. Можна взяти Planar 50/1.4 CY. Це легендарні лінзи Zeiss які можна придбати досить за невеликі кошти. При цьому, ви отримаєте рисунок значно якісніший, а ніж сучасна дорога оптика. Якщо Sony не по кишені, то раджу подивитись в сторону плівкової фотографії. Зараз я знімаю на Nikon FM2 — ця камера по якості зборки значно випереджає сучасну топову продукцію компанії Nikon. Ви за невеликий бюджет можете взяти професійну камеру і оптику до неї. Єдине, що дороге в плівковій фотографії — це сама плівка. Але це навчить вас фільтрувати фотографії на етапі зйомки. І плівка відкриє вам дивовижний світ фотографії. Завжди беріть фікси для портетів 50мм об’єктив покриває 80% сюжетів. Зум-об’єктиви — це лінзи без душі.

Фотограф: Oleksiy Sokol

Місто: Київ